Дар'я Костяниця, інженер з охорони праці ТОВ "Фурнітура": Я закінчила школу в 2009 році, звичайну сільську школу у передмісті Харкова. Того ж літа я відчула всі «радощі» від вступної кампанії: стеження за рейтингами, хвилювання за вступ, нерозуміння, який же виш обрати врешті решт. Визнаю, тоді я не була готовою відповісти, ким же я хочу працювати в майбутньому, а отже, який обрати освітній напрям. Мої результати ЗНО були досить вдалими, тож в мене був вибір і я зупинила його на навчальному закладі, який закінчила моя старша сестра. Я керувалась тільки тим, що це буде зручніше, навіть не замислюючись над майбутньою професією. Звичайно, це був хибний шлях і в цьому я переконалась досить швидко.

     Проте, весь перший курс я сумлінно ставилась до навчання, паралельно цікавлячись іншими навчальними закладами для повторного вступу. Я спілкувалась з однолітками, які навчались із задоволенням, які обрали виші свідомо і закидала їх питаннями про майбутні професії і студентські будні, в той самий час продивляючись інформацію про всі можливі університети, інститути та академії нашого міста (знаю, цим потрібно було займатись в школі). 

     Зрештою я визначилась, залишилось лише повідомити батьків, про те, що я хочу змінити університет (так, «втративши» рік), скласти ЗНО з деяких предметів (адже їх складання я проігнорувала в рік випуску) і зробити все, щоб вступити до такого вже омріяного навчального закладу. Я не буду описувати всі подробиці і події, які передували моєму вступу, але я впоралась і стала студенткою Харківської академії міського господарства!    

     Навчання не можу назвати легким, але щодня я прокидалась з бажанням їхати в академію. Студентські будні були дуже насиченими і веселими, я знайшла чудових друзів, з якими спілкуюся і на яких впевнено можу покластися й до сьогодні. Найприємніше те, що друзями стали не лише студенти, з якими пліч-о-пліч долали всі вершини, але й викладачі, які задавали напрям до цих вершин. Вважаю це неоціненними «бонусами», адже ми здобуваємо освіту перш за все для освоєння професії і це мені також вдалось.

    Олена Павленко, інженер з охорони праці НАУ ім. М.Є. Жуковського "ХАІ": Я поступила в Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А.Н. Бекетова в 2009 году на кафедру Безопасности жизнедеятельности.

     В нашей группе ОПР-2009-1 я была старостой. Учеба давалась довольно легко, во время сессии не было особых проблем сдавать экзамены и зачеты. Всегда старалась вовремя сдавать предметы. Как результат, закончила университет в 2015 году по специальности магистр по охране труда с красным дипломом.     

    В апреле 2015 года я устроилась на работу в Харьковский национальный аэрокосмический университет им Н.Е. Жуковского «Харьковский авиационный институт» в отдел охраны труда на должность инженера, по той же специальности на которую я училась.    

     На сегодняшний день я так же и работаю в университете по этой специальности. В своей работе я опираюсь на знания, которые я получила во время учебы в университете, с этими знаниями было довольно легко адаптироваться к работе. Тем не менее, в своей работе, я с каждым днем узнаю что-то новое. Я не жалею о своем выборе. Инженер по охране труда - это довольно интересная и ответственная должность.

     Всегда буду вспоминать о своем университете только хорошее.

    Ануш Данільян, спеціаліст служби охорони праці АТ "Трест Житлобуд-1": По окончанию школы я не сразу определилась с выбором профессии, сомнения были и когда в 2001 году я поступила в ХГАГХ на специальность «Охрана труда», уже тогда я понимала, насколько это ответственно. Но годы обучения в ВУЗе, с его профессионалами-преподавателями и высоким уровнем подготовки, адаптированной под современные реалии предприятий, позволили получить необходимые знания и уверенность в себе, как специалисте. Получив диплом, я вышла из стен академии (теперь уже университета) с ощущением, что мне все по силам и я готова брать на себя ответственность как полноценный инженер своей специальности.

   С 2006 года ( с моемента окончания ВУЗа) и по сегодняшний день я являюсь инженером по охране труда крупнейшей строительной компании Украины – АО «Трест Жилстрой-1». Именно здесь соблюдение требований охраны труда имеют основополагающее, жизненно важное значение, которое сложно переоценить. 

    Я очень благодарна ВУЗу, что, вопреки расхожей поговорке «Забудьте все, чему вас учили в институте, здесь вам это уже не понадобится» в своей работе, да и в повседневной жизни, я успешно применяю знания и навыки, полученные в университете, и это не только профессионализм в работе инженера по охране труда, это еще и взаимовыручка, оптимизм, легкое, позитивное отношение к коллегам, друзьям и к жизни в целом, поскольку кроме учебы, университет дал нам опыт игр в КВН, научил сплоченности в командных спортивных мероприятиях и т.д. Спустя годы своего профессионального опыта могу уверенно сказать, что тогда ,в 2001 году не ошиблась в выборе специальности и университета.

       На фото я зі своєю подругою Оленою Хаврусь, яка навчалась зі мною на потоці у групі СТ-09-1. Зараз вона працює інженером у фірмі NOVARKA у Чорнобилі. На задньому плані 4-й енергоблок, ще перед надвижкою арки (нового безпечного конфайнменту).

     З 2017 року я працюю в "Інституті комплексного проектування об’єктів будівництва" на посаді керівника групи з проектування та забезпечення безпеки експлуатації електричних мереж. Фірма займається проектуванням автомобільних доріг, мостів. Я проектую мережі зовнішнього електроосвітлення доріг, виконую роботи по перевлаштуванню високовольтних повітряних ліній електропередач і кабелів, як у м. Києві так і по всій Україні. Робота складна і цікава. Я вдячна усім викладачам за отримані знання, які допомогли мені у моєму кар’єрному розвитку!

        Жадько Ірина, спеціаліст 1ї категорії відділу охорони праці, цивільного захисту,  та безпеки життєдіяльності Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради: Привіт, я Ірина, і як більшість випускників школи  – я зіткнулася з розповсюдженою проблемою – вибір подальшого шляху свого життя. Після успішної здачі зовнішнього незалежного оцінювання я почала обирати спеціальність, на якій хотіла би навчатися.Після перегляду усіх можливих варіантів вступу, мій вибір зупинився на охороні праці. Після завершення чотирирічного навчання та отримання диплому за освітнім ступенем "бакалавр", я вступила до магістратури.Швидко та безтурботно промайнуло навчання. Навчаючись, я я з кожним днем ставала більш впевненою, що зробила правильний вибір, бо отримала не тільки великий багаж знань, а й справжніх друзів, які весь час допомагали мені з легкістю опановувати нові знання. 

     Таким чином, у 2018 році я отримала диплом магістра з відзнакою. Одразу після закінчення університету я почала шукати роботу за фахом, і вже через тиждень йшла на співбесіду до Мереф’янського міського голови. Так розпочалася моя кар’єра у Виконавчому комітеті Мереф’янської міської ради. Зараз я спеціаліст 1ї категорії відділу цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності. 

     Я дуже вдячна факультету та кафедрі за викладацький склад, за те ставлення до студентів, яке є на ньому. Навички та знання отримані під час навчання в університеті, стали невід'ємною частиною мого життя.